В Бородянці ворог цілив у підвали, де ховались люди, а рятувати вцілілих не давав постійними обстрілами

Лише зараз рятувальники зможуть розпочати розбирати завали.

Після замордованої Бучі ще одним синонімом звірств російських окупантів стає таке ж невелике містечко під Києвом – Бородянка. Після місяця в окупації воно перетворилася на руїну. Майже в кожному приватному обійсті – прострілені вікна, понівечені дороги. На вулицях – розбита техніка ворога. Світла, тепла і води в селищі немає. Вибухотехніки розміновують територію. Рятувальні бригади лише взялися розбирати завали, де під час бомбардувань ховались десятки людей. Бо, як розказують місцеві, російські нелюди не давали можливості когось урятувати. Просто розстрілювали тих, хто намагався витягти з-під завалів своїх друзів і сусідів.

Про це йдеться в ТСН.

Суцільне згарище, жодного вцілілого будинку – так після відходу окупантів виглядає Бородянка. Чорні від кіптяви, вщент зруйновані багатоповерхівки та приватні будинки, потрощені автомобілі. Посеред вулиць – згоріла техніка. Через Бородянку пролягав шлях окупантів на Київ. Масовані обстріли, авіанальоти та артилерія, у місті точились запеклі бої, але зараз тут український прапор.

Із розбитих вікон виглядають місцеві мешканці, яких вперше пустили подивитись їхні квартири. Галина Володимирівна прожила тут 36 років. Жінка вся тремтить од пережитого. Каже, щойно танки зайшли на їхню вулицю – вони побігли у підвал. Під час авіаударів їм вдалося врятуватись.

«Це таке страшне, це неможна предать словами. Вперше прийшли, так я уже і не плачу, в мене вже сліз немає. У мене племінника у Бучі вбили. А у Блиставиці  – племінницю», – розповідає жінка.

Під завалами в сусідньому будинку, каже, були люди. Вона точно знає імена і прізвища щонайменше чотирьох. «Одразу, коли летіли ті страшні снаряди, інші побігли туди. У той будинок, де вцілів, а вони в комірці сиділи, де був склад для ресторану. Вони сиділи і їх там і привалило. Вони там і кричали і все, але ж вони (росіяни – ред. ) не давали туди людям зайти.  Так цілий місяць, коли вони тут сиділи,  ні разу не дали підійти, там мати і кричала, і все», – пригадує жінка.

У підвалі цього будинку ховався Олег, каже, вп’ятьох вони змогли вибратись з-під завалів. Переконаний, російські війська цілеспрямовано били по бомбосховищам, де ховались люди. За кілька днів тут скинули щонайменше 10 авіабомб.  «Людей безвісти зниклих є багато.  Там був підвал основний, то це перше, що пішло. Завалили, де був вхід в підвал», – розповідає чоловік.

Цеглинка за цеглинкою рятувальники розбирають завали сусіднього будинку.  Вони лише зараз отримали сюди доступ. Бородянка – одне з найбільш зруйнованих місць Київської області. Рятувальникам потрібен тиждень, щоб розібрати лише одне місце. Намагались ще місяць тому, одразу після авіаудару розчистити завали, проте ворог почав обстрілювати техніку та рятувальну бригаду.

Олег вибирається із квартири своєї 78-річної  мами. Весь вимащений пилюкою, виносить те, що вціліло – речі та фотографію батька.  «Вони ховалися тут у підвалі, коли був вибух, їх завалило. Люди їх відкопали, і вони побігли у бік річки. Потім вони вночі ховалися в одноповерхових будинках. Вранці машиною забрали. Цей будинок уже не придатний, там уже стінами пішли тріщини, дах провалено – аварійно небезпечно, щось думатимем, будемо шукати», – каже чоловік.

До окупації в Бородянці жили 13 тисяч людей. Частина з них – евакуювалася на початку війни. Зараз уже відомо про десятки цивільних, які загинули від рук рашистів. Проте, цифра не остаточна, оскільки завалів іще не розібрали.

Українська влада каже, що звірства російських солдатів у Бородянці, можливо, були навіть страшнішими, ніж у Бучі. Там, у Бучі, після відходу армії РФ на вулицях знайшли трупи розстріляних впритул людей зі зв’язаними за спиною руками. Там також знайшли братські могили, де лежали сотні тіл.

У 1240 році Бородянку спалила орда Батия, у ХХІ століття його спалила російська орда.

Джерело: ТСН