За підтримки
-
Чого бракує в доктрині бойової недоторканності в Україні
Михайло Самофалов, Олексій Марценюк, експерти Центру оборонних стратегій Однією з основних функцій управління військами є планування бойових дій і прийняття командиром рішення на бій. Особливостями планування та виконання операцій (бойових дій) є те, що командири при їхній реалізації спираються на власні знання, досвід, навички, а також відповідні доктрини, настанови, бойові статути, оперативні і тактичні стандарти,
15.02.2024 -
Військовий правоохоронний орган та нова модель запобігання правопорушенням у військовій сфері
Особливістю утворення Військової поліції в Україні є пропозиція створити її на вже існуючому підґрунті – шляхом перетворення Військової служби правопорядку у ЗСУ (Служба правопорядку).
22.11.2023 -
Військова поліція чи жандармерія? Частина друга
Продовжуємо аналізувати та порівнювати різні моделі правоохоронних органів у системі військової юстиції. У минулій колонці розглядали модель військової поліції у складі збройних сил. Ця частина присвячена жандармерії.
17.08.2023 -
Військова поліція чи жандармерія? Частина перша
У світі сформувались певні уніфіковані стандарти правоохоронних органів у військовій сфері. Кожна країна самостійно визначає структуру та підпорядкування правоохоронних та військових формувань, керуючись національними особливостями.
01.08.2023 -
Суспільні очікування від військової поліції
Важливість формування режиму законності та правопорядку у військовій сфері важко переоцінити у мирний час, а в період збройного конфлікту – це головна умова боєздатності та захисту територіальної цілісності, національного суверенітету, а головне – життя і здоров’я людей.
12.06.2023
Дослідження
Результативність застосування законодавчих змін щодо посилення відповідальності військовослужбовців
Минулого року українські законодавці вирішили, що проблемні питання дотримання військової дисципліни треба вирішувати тактичним шляхом – через посилення адміністративної та кримінальної відповідальності. Закон № 2839-IX від 13.12.2022 (далі закон № 2839) було прийнято попри суспільний резонанс та без ретельного аналізу проблем правозастосування у сфері військових правопорушень. Серед іншого, необхідність внесення змін обґрунтовувалася тим, що суди неоднаково застосовують норми кодексів під час ухвалення рішень по суті, що негативно впливає на стан військової дисципліни та правопорядку у Збройних Силах України. Через певний час маємо можливість проаналізувати, наскільки внесені зміни виявились дієвими, чи дійсно судова практика стала однорідною, і чи тактика локального коригування законодавства себе виправдала.
Аналіз ситуації (ідентифікації проблем та їх аналіз)
З початком активного збройного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану та оголошено загальну мобілізацію, відповідно, чисельність Збройних Сил України (ЗСУ) та інших військових формувань суттєво збільшилась. У зв’язку з чим стрімко збільшилася кількість правопорушень і злочинів, вчинених військовослужбовцями.
Кримінально-правова статистика (за даними Офісу Генерального прокурора) свідчить про різке й велике (в 4 рази) зростання в Україні впродовж року кількості зареєстрованих військових злочинів, що вчиняються військовослужбовцями (3 037 у 2021 році, 13 766 у 2022 році).
Незважаючи на 8-й рік війни та протидії російській агресії, питання «бойового імунітету» залишається неврегульованим.
Фактично, ледь не за кожне своє рішення чи наказ в ході ведення бойових дій, військовий командир ризикує бути притягнутим до кримінальної відповідальності за недбале ставлення до військової служби.
Постійний пошук винних серед українського командування Збройних Сил, замість врахування усіх обставин ведення бойових операцій, інформаційно та репутаційно, відіграє на користь Російської Федерації як держави агресора.
Міжнародний досвід свідчить про доцільність принципу «combat immunity», який обмежує відповідальність військового керівництва за наслідки наказів у бойовій обстановці, зокрема тих, що призвели до втрат серед особового складу чи пошкодження майна.
За результатами проведеної експертами ЦОС роботи, із врахуванням міжнародного досвіду, пропонується на законодавчому рівні уточнити підстави відповідальності, а також врегулювати підстави, які виключають відповідальність військових командирів («бойовий імунітет») під час планування та безпосереднього проведення воєнних (бойових) операцій.
В даному розділі пропонуються дослідження та матеріали ЦОС на дану тематику (українською та англійською мовами):