За підтримки
-
Військова поліція чи жандармерія? Частина друга
Продовжуємо аналізувати та порівнювати різні моделі правоохоронних органів у системі військової юстиції. У минулій колонці розглядали модель військової поліції у складі збройних сил. Ця частина присвячена жандармерії.
17.08.2023 -
Військова поліція чи жандармерія? Частина перша
У світі сформувались певні уніфіковані стандарти правоохоронних органів у військовій сфері. Кожна країна самостійно визначає структуру та підпорядкування правоохоронних та військових формувань, керуючись національними особливостями.
01.08.2023 -
Суспільні очікування від військової поліції
Важливість формування режиму законності та правопорядку у військовій сфері важко переоцінити у мирний час, а в період збройного конфлікту – це головна умова боєздатності та захисту територіальної цілісності, національного суверенітету, а головне – життя і здоров’я людей.
12.06.2023
Дослідження
Аналіз ситуації (ідентифікації проблем та їх аналіз)
З початком активного збройного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану та оголошено загальну мобілізацію, відповідно, чисельність Збройних Сил України (ЗСУ) та інших військових формувань суттєво збільшилась. У зв’язку з чим стрімко збільшилася кількість правопорушень і злочинів, вчинених військовослужбовцями.
Кримінально-правова статистика (за даними Офісу Генерального прокурора) свідчить про різке й велике (в 4 рази) зростання в Україні впродовж року кількості зареєстрованих військових злочинів, що вчиняються військовослужбовцями (3 037 у 2021 році, 13 766 у 2022 році).
Незважаючи на 8-й рік війни та протидії російській агресії, питання «бойового імунітету» залишається неврегульованим.
Фактично, ледь не за кожне своє рішення чи наказ в ході ведення бойових дій, військовий командир ризикує бути притягнутим до кримінальної відповідальності за недбале ставлення до військової служби.
Постійний пошук винних серед українського командування Збройних Сил, замість врахування усіх обставин ведення бойових операцій, інформаційно та репутаційно, відіграє на користь Російської Федерації як держави агресора.
Міжнародний досвід свідчить про доцільність принципу «combat immunity», який обмежує відповідальність військового керівництва за наслідки наказів у бойовій обстановці, зокрема тих, що призвели до втрат серед особового складу чи пошкодження майна.
За результатами проведеної експертами ЦОС роботи, із врахуванням міжнародного досвіду, пропонується на законодавчому рівні уточнити підстави відповідальності, а також врегулювати підстави, які виключають відповідальність військових командирів («бойовий імунітет») під час планування та безпосереднього проведення воєнних (бойових) операцій.
В даному розділі пропонуються дослідження та матеріали ЦОС на дану тематику (українською та англійською мовами):