Centre for Defence Strategies

With the support from

  • Military police or gendarmerie? Part two

    Military justice is one of the important factors of the state’s defense capability. It is impossible to qualitatively implement state policy in the field of defense if the policy of law enforcement and justice in the security and defense sector is not implemented.

    17.08.2023
  • Military police or gendarmerie? Part one

    Certain unified standards of law enforcement agencies in the military sphere have been formed in the world. Each country independently determines the structure and subordination of law enforcement and military formations, guided by national characteristics.

    01.08.2023
  • Public expectations of the military police

    Олексій Марценюк, Денис Осмоловський, Михайло Самофалов Важливість формування режиму законності та правопорядку у військовій сфері важко переоцінити у мирний час, а в період збройного конфлікту – це головна умова боєздатності та захисту територіальної цілісності, національного суверенітету, а головне – життя і здоров’я людей.  Суспільні очікування сьогодні пов’язані з такою базовою умовою як належне правове функціонування

    12.06.2023

Research

Аналіз ситуації (ідентифікації проблем та їх аналіз)

З початком активного збройного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану та оголошено загальну мобілізацію, відповідно, чисельність Збройних Сил України (ЗСУ) та інших військових формувань суттєво збільшилась. У зв’язку з чим стрімко збільшилася кількість правопорушень і злочинів, вчинених військовослужбовцями.

Кримінально-правова статистика (за даними Офісу Генерального прокурора) свідчить про різке й велике (в 4 рази) зростання в Україні впродовж року кількості зареєстрованих військових злочинів, що вчиняються військовослужбовцями (3 037 у 2021 році, 13 766 у 2022 році).

Незважаючи на 8-й рік війни та протидії російській агресії, питання «бойового імунітету» залишається неврегульованим.

Фактично, ледь не за кожне своє рішення чи наказ в ході ведення бойових дій, військовий командир ризикує бути притягнутим до кримінальної відповідальності за недбале ставлення до військової служби.

Постійний пошук винних серед українського командування Збройних Сил, замість врахування усіх обставин ведення бойових операцій, інформаційно та репутаційно, відіграє на користь Російської Федерації як держави агресора.

Міжнародний досвід свідчить про доцільність принципу «combat immunity», який обмежує відповідальність військового керівництва за наслідки наказів у бойовій обстановці, зокрема тих, що призвели до втрат серед особового складу чи пошкодження майна.

За результатами проведеної експертами ЦОС роботи, із врахуванням міжнародного досвіду, пропонується на законодавчому рівні уточнити підстави відповідальності, а також врегулювати підстави, які виключають відповідальність військових командирів («бойовий імунітет») під час планування та безпосереднього проведення воєнних (бойових) операцій.

В даному розділі пропонуються дослідження та матеріали ЦОС на дану тематику (українською та англійською мовами):