Битва за молодь

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Наш ворог докладає зусиль, щоб консолідувати адміністративний контроль над окупованими територіями, енергійно вживає заходів для насильницької інтеграції українських громадян у російський соціокультурний, економічний, військовий простір. А підконтрольна Кремлю Російська православна церква розкидає щупальця над окупованою Україною, вже не криючись.

Противник у першу чергу завдає удару по найвразливішій категорії — по дітях, які залишилися без опіки тих, хто міг би захистити їх. Робота з дітьми й молоддю для окупантів є складником широкої кампанії інтеграції населення окупованих українських територій. Мета — мілітаризувати дітей і підготувати до служби в армії агресора. 

Російська мережа військово-патріотичних навчальних центрів «Воин» узяла шефство над дітьми-сиротами з окупованої Донецької області й має намір навчати їх служби в збройних силах РФ. Її Донецьке обласне відділення, як заявив його директор Олександр Камишов, «патронує» дітей з Дитячого соціального центру й Амвросіївської школи-інтернату № 4. Окупанти організовують заходи, зокрема: тренінги з експлуатації БпЛА, тактичної медицини й основ військової справи. Як інструкторів залучають, ясна річ, «ветеранів СВО».

Російська окупаційна влада використовує працю студентів окупованих територій, щоб забезпечити роботу окупаційних адміністрацій і підтримати виробництво в різних галузях. 16 травня українські студенти-партизани опублікували скани російських документів, що закликають Національний технічний університет в окупованому Донецьку заохочувати студентів працювати в «Міністерстві внутрішніх справ Донецької Народної Республіки». Представники «МВС ДНР» провели відкриту онлайн-лекцію для студентів ДНТУ, під час якої запропонували розглянути альтернативу працювати на «МВС ДНР» або мобілізуватися до російського війська.

Чиновники в окупованих Луганській області та Джанкої АР Крим примушують старшокласників працювати на підконтрольних окупантам сільськогосподарських підприємствах, складах, інших виробництвах, які виготовляють товари для армії агресора. Економіці РФ серйозно не вистачає персоналу в різних галузях по всій окупованій Україні, і російські чиновники, примусово залучаючи старшокласників і студентів, намагаються принаймні частково компенсувати цю нестачу.

Постійно зростає екосистема молодіжних військово-патріотичних організацій. Вона докладає неабияких зусиль, щоб «перевиховати» та індоктринувати українських дітей через так звані освітні поїздки до Росії. Окупаційна адміністрація Херсонської області повідомила 15 травня, що 90 старшокласників з окупованої Херсонської області вирушили до Москви й Орла в «освітню поїздку», ініційовану організаціями «Лица Победы» і «Путь к Победе». Запропоновані цими організаціями програми позиціонують як інвестиції в «розвиток у школярів почуття приналежності до історичної спадщини й поваги до подвигу радянського народу». Старшокласники відвідали радянські військові меморіали, музеї та пам’ятники. 

Програма російського федерального агентства у справах молоді (Росмолодежь) «Больше, чем путешествие» реалізує обидві згадані програми через власну — «Новые горизонты», мета — продемонструвати молоді з окупованої України «різноманіття і досягнення російських регіонів». Оголосили, що у 2025 році понад 10 тисяч молодих людей з окупованих територій і прикордонних регіонів Росії візьмуть участь у заходах Росмолодежи.

Ще один шлях — окупанти розгортають мережі парамілітарних організацій, насамперед казацьких, що, на думку російських інтеграторів, полегшує військово-адміністративне поглинання захоплених територій. У 2023 році створили Південно-Західне управління Федерального агентства з етнічних справ, завдання котрого — реалізовувати національну й етнічну політику Кремля в окупованих Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях, зокрема й через взаємодію з казачими товариствами. Виконувач обов’язків голови цього управління Сергій Мільджихов зазначив в інтерв’ю у квітні 2025 року, що Росія розробила правовий механізм формування казацьких товариств в окупованій Україні й уже зареєструвала 10 таких у Луганській області, 8 у Донецькій, 8 у Херсонській області і 3 в Запорізькій.

Казацькі організації грають роль громадянського суспільства в Росії, їх формування в окупованих областях Україні дозволяє окупаційним адміністраціям контролювати там зростання й розвиток сурогату «громадянського суспільства». Інша роль казацьких товариств — індоктринувати й мілітаризувати жителів окупованих територій. 

Для глибшого розуміння сенсу цієї діяльності наведемо список військових частин, які тісно пов’язані з російськими казацькими організаціями: 
20 мотострілецька дивізія (м. Камишин, Волгоградська обл.);
4 танкова дивізія (м. Наро-Фомінськ, Московська обл.);
32 окрема мотострілецька бригада (м. Новосибірськ);
36 окрема мотострілецька бригада (м. Борзя, Забайкальський край);
59 окрема мотострілецька бригада (с. Сергіївка, Приморський край);
205 окрема мотострілецька бригада (м. Будьонновськ, Ставропольський край);
752 мотострілецький полк (м. Валуйки, Бєлгородська обл.);
108 десантно-штурмовий полк 7 десантно-штурмової дивізії (м. Новоросійськ, Краснодарський край);
247 десантно-штурмовий полк 7 десантно-штурмової дивізії (м. Ставрополь, Краснодарський край)
7 окрема танкова бригада (м. Чебаркуль, Челябінська обл.);
511 зенітно-ракетний полк (м. Енгельс, Саратовська обл.).

Казацькі військові частини діють по всій лінії фронту в Україні і вербують в армію жителів окупованих територій. Представники казацьких товариств також просувають проросійські військово-патріотичні ідеали, проводять військові курси для молоді. Противник докладає чималих зусиль, щоб створити філії всеросійського казацького товариства на окупованій території, і цю діяльність слід розглядати як спробу наростити мобілізаційний резерв ЗС РФ.

Не можна оминути діяльність РПЦ на окупованих територіях. Патріарх РПЦ Кирило Гундяєв призначив єпископа Петра (у миру це Іван Дмитрієв, єпископ у Челябінській області РФ) єпископом Бердянським і Приморським з функцією керівника всіх парафій РПЦ в окупованій частині Запорізької області. Під контролем Петра опинилися парафії Мелітополя й Енергодара. Призначення російського окупаційного єпископа з управлінським досвідом підкреслює зусилля противника використати кліриків РПЦ для розгортання системи контролю над соціальним, культурним і духовним життям окупованих територій.

Комплекс заходів, що ворог реалізує на окупованих територіях, поширює серед українських дітей російські псевдоісторичні наративи, одночасно очорнює українську національну ідентичність й історію України. Такі дії слід розглядати як депортацію, оскільки російські чиновники фізично вивозять українських дітей з їхніх домівок і доправляють у Росію для участі в заходах, спрямованих на викорінення української національної ідентичності. Російський уряд, зокрема, спрямовує та фінансує ці програми через Росмолодежь, оскільки вважає, що індоктринація українських дітей є основною державною політикою.

Джерело: LB.ua