Центр оборонних стратегій

Цілі для ЗСУ: які російські військові об’єкти в Криму можуть бути уражені українською армією?

Де має знову з’явитись «бавовна» в Криму? Який із російських об’єктів є ціллю «номер один» для ЗСУ? Джанкой, Севастополь, Гвардійське, Бельбек? – Крим.Реалії спільно з проектом «Схеми» дослідили свіжі супутникові знімки найважливіших російських військових об’єктів півострова.

Більшу частину запусків по Україні крилатими ракетами «Калібр» Росія здійснює саме з Криму.

Команда Крим.Реалії створила базу військових об’єктів на окупованому Росією півострові, які потенційно можуть стати ціллю для Збройних сил України.

Журналісти зібрали понад півтори сотні російських мілітарних місць із їхніми точними координатами, обрали найважливіші, і разом із експертами та колегами проекту «Схеми» переглянули їх поточний стан на супутникових знімках Planet Labs.

Повну версію мапи редакція опублікує пізніше.

Флот

Основна кількість російських кораблів зосереджена у Севастопольській бухті.

«Найцікавіші екземпляри» зосереджені біля бухти «Голландія». На супутникових знімках за 9 листопада біля причальної стінки стояли: великі десантні кораблі проектів 1135, 1171, 775, патрульні кораблі проектів 22160, ракетні катери проектів 1239, 1241 та крейсер проекту 11356, останній – це або флагман Чорноморського флоту РФ «Адмирал Макаров», або ж його аналог «Адмирал Эссен».

Якщо ці кораблі є можливість знайти і знешкодити – так, це треба робити

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

До речі, на супутникових знімках Skytek за 1 листопада, фрегат «Адмирал Макаров» стояв бортом до причальної стінки. У цьому місці встановлено кран для завантаження боєприпасів. Але його можна використовувати і для ремонтних робіт, які, швидше за все, й проводилися після атаки морськими дронами по кораблях Чорноморського флоту 29 жовтня.

Супутникові знімки Planet Labs, Севастопольська бухта, 09.11.2022

Вони виходять в море, на якийсь там пілінг стрільби, буквально на якусь дуже невелику відстань і стріляють

Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020)

«Тут варто звернути увагу на 41-у ракетну бригаду, в якої 5 кораблів і 5 ракетних катерів. В 166-й дивізіон малих ракетних кораблів входять: «Бора», «Самум», «Град Свияжск», «Великий Устюг», «Вишній волочек»; в 295-й дивізіон ракетних катерів входять: «Шуя», «Буря», «Набережные Челны», «Івановець» і «Бриз».

Всі, окрім «Самума», бо він зараз на ремонті, в строю і можуть застосовувати корабельні ракети. Вони представляють певну загрозу, як ударний засіб. Тобто, якщо ці кораблі є можливість знайти і знешкодити – так, це треба робити», – прокоментував Крим.Реалії експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Саме із цих кораблів і запускають смертоносні крилаті ракети на кшталт «Калібрів» по усій території України. При цьому самі кораблі під час запусків відходять від берега лише на кілька миль.

«Справа в тому, що для отієї крилата ракета «Калібр», проєктується траєкторія. Їх можна було б і запускати прямо з бухти, але там вже гірська місцина, починаються схили і може виникнути ситуація, що ракета на початковому етапі, просто зіткнеться з цим всім. Тому вони виходять в море, на якийсь там пілінг стрільби, буквально на якусь дуже невелику відстань і стріляють», – зазначив у розмові з Крим.Реалії заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020) Андрій Риженко.

Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020)

Що стосується озброєння корабельного складу, мінно-торпедне – це були сховища в штольнях Інкермана.

Ігор Воронченко, екскомандувач ВМС ЗСУ

«Калібри» зберігаються не тільки в пускових шахтах корабля, але і на кримських військових складах. І на думку експертів – ці склади є потенційним місцем майбутніх атак.

«При наявності сил і засобів, всі носії такої оперативно-тактичної зброї, мають бути знищені. Адже важливіше знищувати носії, пускові, бази зберігання цих ракет, а ніж потім перехоплювати їх в повітрі», – зазначив директор мілітарного видання Defense Express Сергій Згурець.

Сергій Згурець, директор мілітарного видання Defense Express

Де точно зберігають крилаті ракети класу «Калібр» невідомо, але є припущення, що в Інкерманських штольнях – і до причалів близько, і місце добре захищене.

«Крим був дуже потужно нашпигований, як то кажуть, всіма видами озброєння. Складова місць зберігання теж була добре розвиненою. Артилерійські склади були в Міжгір’ї, це недалеко від Сімферополя. Там в основному зберігалися боєприпаси для артилерії, для танків, для сухопутної складової.

Що стосується озброєння корабельного складу, мінно-торпедне – це були сховища в штольнях Інкермана. Саме там, я вважаю, що Росія і зберігає свою високоточну зброю. Ці штольні дуже надійно прикриті. Щоб вразити ці склади знадобляться дуже великі зусилля», – прокоментував у інтерв’ю Крим.Реалії командувач ВМС ЗС України (2016–2020) Ігор Воронченко.

Ігор Воронченко, командувач ВМС ЗС України (2016–2020)

Попри загрозу повторних вибухів, кораблі у Севастополі, через брак місця, як стояли бортом до борту, так і стоять. Єдине, прямо посеред бухти з’явилось судно, яке цілодобово чергує в акваторії.

«Я думаю, що це якийсь катер дозору. І на ньому, скоріш всього встановлено якусь спеціальну станцію підводного моніторингу, з радіусом дії у кілометр. Цього цілком достатньо, щоб перекрити ширину бухти», – пояснює Андрій Риженко.

Авіація

Через Джанкой, як логістичний вузол відбувається постачання угруповання військ в Херсонській області і частково в Запорізькій області.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Загалом у Криму нарахували 10 діючих військових аеродромів та два авіазаводи. На кожному є склади з боєприпасами та ємності з паливно-мастильними матеріалами, які при вибуху лише посилюють руйнівний ефект.

Ще однією важливою ціллю для ЗСУ в Криму можуть виявитися військові об’єкти в Джанкої. Насамперед аеродром.

Після того, як російський наступ на півдні України був зупинений, і лінія фронту сформувалася по Дніпру, Джанкой став головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних гелікоптерів. Хоча до анексії цей аеродром вважався запасним, тут розташовувалася авіаційна комендатура.

Супутникові знімки Planet Labs, аеродром Джанкой, 31 жовтня 2022 року

Вивести цей аеродром наглухо і надовго. Це буде дуже хорошим кроком для ускладнення логістики південного угруповання противника

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

«Це шлях, із Сімферополя та Феодосії ,веде на перешийки. Це головний вузол на схід і центр Криму. Там дуже шикарна база для розташування, як наземної компоненти так і армійської авіації. І це найближчий аеродром, не як аеродром-підскок, а як оперативний аеродром, який розширює радіус дій в першу чергу армійської авіації на наш південний напрямок», – пояснив Ігор Воронченко.

На цьому аеродромі ми з експертами визначили щонайменше три склади з боєприпасами, понад півсотні гелікоптерів (Ка-52, Мі-28, Мі-35, Мі-8) та безліч облаштованих місць для розміщення зенітно-ракетних комплексів. Також, аналізуючи знімки від Planet Labs, ми з колегами з проєкту «Схеми» помітили, що аеродром, окрім гвинтокрилів, дуже часто приймає вантажні літаки та штурмовики Су-25.

Російські Су-25 під час бойових тренувань

«Там злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки, і через Джанкой, як логістичний вузол відбувається постачання угруповання військ в Херсонській області і частково в Запорізькій області. Мені здається, що дуже ефективним, своєчасним і взагалі корисним для подальших наших дій на Херсонщині, було б ураження аеродрому Джанкой.

Тобто, застосувати крім звичайних боєприпасів, боєприпаси об’ємного вибуху, запалювальні, дистанційного мінування, все чим можемо дотягнутися. Вивести цей аеродром наглухо і надовго. Це буде дуже хорошим кроком для ускладнення логістики південного угруповання противника. Джанкой – це номер один в ТОП-п’ять», – зазначив Віктор Кевлюк.

Поруч із Севастополем розташований аеродром Бельбек. Ще 2018-го, Росія тут подовжила злітно-посадкову смугу для стратегічних бомбардувальників. Але незважаючи на готовність майданчика – таких екземплярів тут зараз немає.

Супутникові знімки Planet Labs, аеродром Бельбек, 15 листопада 2022 року

«Необхідності їм базуватися в Криму немає. Їм безпечніше злетіти приміром з Енгельса чи з Шайковки, зайти на бойовий курс, відстрілятися, розвернутися і повернутись назад, ніж базуватися з тими ж Ту-22-ми у Бельбеку. Розуміючи, що туди може прилетіти китайський дрон і спалити ці Ту-22 разом з ракетами», – прокоментував редактор авіаційного ресурсу militaryaviation.in.ua Денис Томенчук.

Денис Томенчук, редактор авіаційного ресурсу militaryaviation.in.ua

В основному на цьому аеродромі розміщені винищувачі. Зокрема, на знімках за 15 листопада на летовищі ми помітили екземпляри Су-27, Су-27 СМ, Су-34 та Міг-31.

Одне з головних авіаугруповань російської армії також розміщено на аеродромі в Гвардійському. Тут зосереджено штурмовики Су-25 та бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки Росія найчастіше використовує для нанесення ближніх авіаударів по українським територіям. Ремонтують Су-25 на авіазаводі в Євпаторії. І це хоч і не пріоритетна, але також потенційна мета для ЗСУ, кажуть експерти.

Супутникові знімки Planet Labs, аеродром Гвардійське, 13 листопада 2022 року

«Якщо ми беремо, як об’єкт завод і декілька літаків, що в ньому ремонтуються, то мабуть це не найперший пріоритет. Хіба що виявиться, що тут якісь є потужні склади озброєння чи пального, тоді чому б і ні. А так зовні не видно, щоб тут була якась така «жирна» ціль», – зазначив Денис Томенчук.

Ракетні комплекси

Це позиція 18-го зенітно-ракетного полку. На цих знімках видно, що на стоянці розташовано лише шість машин «Бастион-П».

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Експерти звертають увагу, що у Криму добре розвинена мережа ППО, і дістати ці об’єкти ракетним ударом буде не просто. Величезна частина цього озброєння раніше було українським і було захоплене російською армією після незаконної анексії Криму.

«На жаль всі наші частини протиповітряної оборони з 2014-го року залишились там. Там були комплекси С-300 та Бук. Зокрема був полк в Євпаторії і Севастопольська бригада. Це якщо брати по південній частині півострова. Також на сході була частина частина в Керчі і був батальйон РТВ. На Чауді стояв дивізіон С-300 і в Феодосії були С-300, тобто доволі щільною була оборона», – розповів Ігор Воронченко.

Російські зразки комплексів С-300

Після захоплення Криму, росіяни посилили цей компонент ще своїми ЗРК С-400, береговими ракетними комплексами «Бал» і «Бастіон». Останні помічені на супутникових знімках на південних схилах Криму біля Феодосії.

На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, російські військові тут почувають себе поки що в безпеці. Установки заряджені, але стоять одна від одної на зручній відстані для ураження.

Супутникові знімки Planet Labs, військова база та БРК «Бастион-П» поблизу Феодосії, 31 жовтня 2022 року

«Це позиція 18-го зенітно-ракетного полку. На цих знімках видно, що на стоянці розташовано лише шість машин «Бастион-П». Тобто ще шість, бо в полку 12 пускових, виведені на бойове чергування. Це не позиція звідки вони стріляють, це щось на кшталт військового містечка», – зазначив Віктор Кевлюк.

Російські берегові ракетні комплекси «Бастион-П»

Боєприпаси для зенітно-ракетних та берегових комплексів, швидше за все, зберігаються у Західній частині Криму, у Чорноморську. Адже інформації про будівництво нових арсеналів із Криму не надходило. І експерти вважають, що Росія використовує захоплену 2014-го року українську інфраструктуру.

Офіційно Україна не має озброєння, здатного вразити всі згадані нами об’єкти. Але епізоди в Новофедорівці, Джанкої, Севастополі та на Керченському мосту говорять про те, що такі інциденти можуть виникати і там, куди не долітають ракети.

Експерти, з якими ми спілкувалися, впевнені, що на Крим чекають нові вибухи. І будуть вони там, де будуть на те тактичні причини, а також вразливість російської оборони.

Джерело: Радіо Свобода