Погляд на ворога. Що відбулося і чого не сталося
- 28.02.2023
- Опубліковано: CDS
- Категорія: Новини
Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
Рік тому навколо України зібралася ворожа орда у складі 190 000 військовослужбовців, 1 200 танків, 2 900 бойових броньованих машин, 120 ПУ ОТРК, 1 600 гармат і РСЗВ, 330 літаків, 240 гелікоптерів. Тривалий час було складно розібратися, хто саме і через яку систему керує вторгненням. Згодом з’ясували, що завдання ставили з бункера безпосередньо командармам.
Рік по тому ми маємо радикально іншу картину.
Увесь цей зоопарк має назву «Об’єднане угруповання військ ЗС РФ на Південно-Західному (стратегічному) театрі воєнних дій». Командує особисто НГШ ЗС РФ генерал армії Валерій Герасимов. Об’єднане угруповання складається з шести угруповань військ:
– УВ “Захід” (командувач – генерал-лейтенант Євген Нікіфоров);
– УВ “Центр” (командувач – генерал-лейтенант Андрій Мордвичов);
– УВ “Південь” (командувач – генерал-полковник Сергій Кузовлєв);
– УВ “Схід” (командувач – генерал-полковник Рустам Мурадов);
– УВ “Дніпро” (командувач – генерал-полковник Михайло Теплинський);
– УВ “Угруповання оборони Криму” (інформацію про командувача уточнюють).
Герасимов сьогодні має до 360 400 військовослужбовців, 1 750 танків, понад 4 160 бойових броньованих машин, 48 ОТРК, 2 910 гармат, 890 РСЗВ. Увагу приділили і резервам: формують/розгортають 3 бригади, 8 полків, 7 окремих батальйонів; загальна чисельність резерву може становити близько 30 000 військовослужбовців, 110 танків, 370 бойових броньованих машин, 170 гармат, 40 РСЗВ, 12 ПУ ОТРК.
На що варто звернути увагу:
– противник поділив операційний простір на операційні зони, розгорнув чітку систему управління військами, тобто вживає заходів для підвищення керованості військ. А це шлях підвищення ефективності їхнього застосування;
– зростання чисельності угруповання противника майже вдвічі зі зростанням кількості ББМ лише на 70% говорить про обмежені можливості цього угруповання вести мобільні дії;
– зростання кількості танків відбувається за рахунок повернення до строю танків, що перебували на зберіганні в різних ступенях консервації, тобто ЗС РФ втратили новітні та найбільш боєздатні танки у 2022-му, зараз це машини попередніх поколінь, що суттєво поступаються танкам, які надаватимуть союзники;
– практично все угруповання ПКС ЗС РФ, що вціліло в боях 2022 року, вичерпало льотний ресурс (200-600 годин польоту залежно від типу літака/гелікоптера) та потребує капітального ремонту, можливості проведення котрого вкрай обмежені через брак ресурсів, зокрема кваліфікованих людських;
– резерв, який формує Росія, замалий для забезпечення розвитку успіху в стратегічній наступальній операції;
– поблизу державного кордону противник утримує декілька тактичних груп, завданням котрих є проведення демонстративних дій. Так, тактична група «Бєлгород» – 1007-й та 1015-й МСП територіальних військ (формування не завершене), сім МСБ зі складу 20-ї ЗА та 1-ї ТА, до п’яти дивізіонів артилерії, загалом – до 8 000 в/сл; тактична група «Брянськ» – 352-й МСП територіальних військ, шість батальйонів зі складу 1-ї ТА, три артилерійські батареї, загалом до 4 800 в/сл; тактична група «Курськ» – 380-й МСП територіальних військ, шість батальйонів зі складу 20-ї ЗА, до дивізіону артилерії, загалом до 4 500 в/сл. Ці групи не спроможні до проведення наступальних дій, але можуть бути способом резервування напрямків розвитку наступу в разі досягнення противником успіху на Лиманському або Куп’янському напрямках;
– противник розгорнув на своїй території у прикордонних районах на кожну дивізію/бригаду базовий табір, котрий використовується як логістичний хаб і майданчик відновлення боєздатності;
– росіяни завершили формування двох дивізії ПДВ, 44-ї та 104-ї, у складі УВ «Дніпро».
Що мало б відбутися і що відбулося:
– триває перший етап контрнаступальної операції противника, ворог зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, що очікувано;
– передумови для початку другого етапу операції, контрнаступу на Лиман і Куп’янськ, не створені, командуванню противника не вдалося примусити командування ЗС України увести в операцію свої резерви;
– противник, як і передбачалося, намагається просуватися в напрямку Сіверська, охопити Бахмут шляхом просування вздовж шосе Т1302, атакувати в напрямку Лимана та Куп’янська;
– противник намагається порушити стійкість української оборони в районі Бахмута, захопивши Берхівку, зав’язавши бої за Ягідне, Залізнянське, намагається діяти вздовж шосе Т0504. Саме ці його дії обумовлюють прибуття генерала Сирського на КП нашого угруповання, що боронить Бахмут. Втрата нами Ягідного та Залізнянського може стати тригером для залишення Бахмута. Це буде боляче, але не трагічно, далі є шикарно обладнані оборонні рубежі, а збережені життя оборонців знадобляться нам у наступі, котрий має розпочатися. ГУР каже – навесні;
– відхід ЗС України з Бахмута дозволить противнику вийти до Слов’янсько-Краматорської агломерації, тобто найпотужнішого вузла оборони ЗС України на сході – Дружківка – Костянтинівка – Краматорськ – Слов’янськ. І отут може розпочатися другий етап контрнаступальної операції противника.
Що не відбувається
Щоб здолати Україну, ворог планував сформувати 67 нових об’єднань, з’єднань та окремих військових частин. Формування Ленінградського і Московського округів досі не розпочато. МО РФ визначилося з формуванням в Карелії нового армійського корпусу у складі трьох дивізій з використанням інфраструктури 6-ї армії, але поки що тривають розмови замість формування. Не виявлено формування семи дивізій з найбільш боєздатних бригад. Дуже цікавим виглядає «формування» дивізій морської піхоти з бригад: під Вугледаром розгромлено 40-ву та 150-ту бригади. Як переформовувати рештки?! Тут час починати з нуля.
ВИСНОВОК: противник намагається визначити вірогідний напрям майбутнього головного удару Збройних сил України, орієнтовний час його початку, обмежує свої цілі лише захопленням Донецької і Луганської областей, дуже економно витрачає наявні резерви, водночас розгортаючи класичну систему управління військами, а отже, повертається до традиційних форм ведення збройної боротьби, інтегруючи парамілітарні формування, зокрема і ПВК.
Джерело: LB