Центр оборонних стратегій

«Постраждають всі». Чому Захід не завдасть ядерного удару у відповідь на дії Путіна і чого очікувати від Лукашенка — інтерв’ю з Загороднюком

Андрій Загороднюк, Голова Центру оборонних стратегій


У разі російського ядерного удару союзники України та, можливо, НАТО майже напевно дадуть «фізичну відповідь», повідомляє Reuters.

Якою вона може бути, що після цього буде з російським диктатором Володимиром Путіним i наскільки загрозливими є активності військ на території Білорусі, Радіо НВ з’ясовувало під час інтерв’ю з головою правління Центру оборонних стратегій, колишнім міністром оборони України Андрієм Загороднюком.

— У російських джерелах поширюють інформацію, що Росія збирається передати Білорусі комплекси Іскандер-М подвійного оснащення і переобладнують частину штурмовиків Су-25 під технічну можливість нести ядерну зброю. Я так розумію, що ядерний шантаж буде збільшуватися, пропорційно успіхам ЗСУ в контрнаступі. Що ви думаєте?

— Добре, вони заявили про те, що можуть передавати ракети-носії, можливість закріплювати ядерні заряди на літаках Білорусі. Це означає, що вони таким чином погрожують Україні, країнам Східної Європи, очікуючи, що країни Східної Європи злякаються і почнуть вимагати щось робити, щоб добитися ядерної деескалації.

Все у РФ зараз підпорядковано одній ідеї — давайте якимось чином посадимо Україну за стіл переговорів. Наразі все, що вони роблять, спрямовано виключно на це, тому що вони вже виснажені, у них бракує сил для продовження будь-яких наступальних дій. А ще вони бачать, що в України є сили для контрнаступальних дій, зупинити Україну не можуть і таким чином намагаються відсунути можливість остаточної поразки.

Їм потрібен час, щоб відпочити, щоб поповнити сили, відновитися і натренувати тих мобілізованих, кого вони можуть знайти, які ще більш-менш адекватні, щоб підготувати більш-менш пристойні підрозділи.

Зараз активно йде комунікаційна кампанія в Європі — «давайте все ж говорити про припинення вогню» і про переговори.

— В Європі чітко розуміють, що Росія просто виснажена?

— Більшість — так, але не всі. Це, звичайно, проблема, тому що велика кількість політиків в Європі живуть у примарному світі — «якщо буде припинення вогню, то завжди краще: не буде бойових дій». Вони не думають на два-три кроки вперед, що далі це лише посилить бойові дії. Деякі просто намагаються якимось чином «з’їхати» з теми, щоб «зам’яти» цю історію. Але їх меншість.

Якби так виглядала ситуація в травні-червні, то, звичайно, було б набагато складніше. А тепер все по-іншому. Шанси на те, що вони насильно посадять Україну [за стіл переговорів], практично дорівнюють нулю. І шанси на те, що вони переконають більшість політиків Заходу, теж дорівнюють нулю.

— Якщо Путін наважиться, скажімо, на якійсь ділянці фронту, локально, застосувати снаряд з ядерною боєголовкою, щоб вразити ціль, яку він вважає дуже важливою, це буде означати кінець РФ? Я маю на увазі стратегічні військові об’єкти Росії. Якою буде реакція?

— Складне питання, тому що якою буде реакція, ніхто не знає. Це стратегічне рішення західних країн, насамперед США, не пояснювати, не відкривати, які самі дії вони будуть застосовувати. Це так звана стратегічна невизначеність — ціла доктрина, якої вони дотримуються.

Звичайно, вона не спрацювала на початку року, коли вони теж намагались щось зробити, щоб зупинити війну. Тому, наскільки нам відомо, деякі конкретні меседжі з конкретними планами були відправлені в РФ закритими каналами для того, щоб пояснити, що саме на них очікує, коли президент [США Джо] Байден говорив про «катастрофічні наслідки».

Вважається наразі серед чиновників і військових експертів, що навряд чи Путін захоче ризикувати і почне якісь такі невеличкі дії, тому що, крім негативу, вони йому нічого не принесуть.

— Президент Франції Еммануель Макрон начебто зняв цю таємничість і сказав, що Франція не буде відповідати ядерними засобами. Це була помилка чи стратегічний крок, щоб далі якось комунікувати з Путіним? Навіщо він це зробив?

— Він це зробив, щоб заспокоїти місцеве населення, яке хвилюється. Ця інформаційна кампанія, про яку я говорив, дійшла до Франції. Там велика кількість російських агентів, «експертів», спікерів і проросійських журналістів. Багато російського контенту, скажемо так. Вони всі хвилюються через початок війни, вони всі бояться саме війни ядерної з НАТО, тобто всі ті стандартні сценарії, про які говорили вже десятиліттями. Тому він пояснив, що вони не будуть відповідати ядерною зброєю.

Насправді, він нічого особливого не сказав, тому що ядерною зброєю ніхто не буде відповідати. Жодна країна — ні США, ні Велика Британія, ні Франція — не збирається займатися самостійно ядерною ескалацією. Навіть у випадку застосування тактичної ядерної зброї проти України, вони не застосують свою ядерну зброю.

Чому? В західних країнах є чітке [правило], яке працює вже багато десятиліть: ядерну війну не можна виграти. Почнеться обмін ядерними ударами, який закінчиться тим, що постраждають всі. Навіть якщо Росія першою буде виснажена, то однак шкода, яку РФ завдасть іншим країнам, буде надто високою для того, щоб говорити про те, що хтось виграв.

Тому у випадку застосування ядерної зброї проти України планується застосування неядерної зброї, але у дуже серйозних масштабах. Тобто, найімовірніше, буде пряма участь НАТО у війні без сухопутних військ. Але у них є можливості завдати надзвичайно серйозних збитків, шкоди військовим об’єктам Росії, і говорити про те, що режим Путіна після цього перестане існувати.

Тобто ніхто не очікує від Заходу застосування ядерної зброї.

— Але нинішня прем’єр-міністерка Великої Британії Ліз Трасс, коли була міністеркою закордонних справ, говорила, що відповість, навіть не радячись з союзниками. Йшлося не про ядерну зброю?

— Я не думаю, що хтось всерйоз з відповідальних міністрів або державних діячів країн Заходу розглядає застосування ядерної зброї проти Росії. Нам цього очікувати не треба. І нічого в цьому страшного немає. Ядерну ескалацію не можна виграти, якщо вона перейде [на етап] обміну ядерними ударами.

— Російські медіа поширюють відео, як російські військові ешелонами прибувають на територію Білорусі. І роблять вони це показово, з чого я роблю припущення, що вони створюють певне інформаційне тло, щоб відтягувати увагу українського військового керівництва. Але однак йдеться про концентрацію військових. Оцініть цю загрозу. Маю на увазі вторгнення змішаних білорусько-російських військ в Україну сухопутним шляхом.

— Загроза вторгнення російських військ через Білорусь існує. Загроза вторгнення білоруських військ є потенційною наразі. Тобто це не та, яка очікує реалізації в найближчі терміни, але вона є.

Путін активним чином надзвичайно давить на [білоруського узурпатора Олександра] Лукашенка, щоб він приєднався до війни у сухопутному вимірі, а саме застосував свої сухопутні війська. Лукашенко розуміє, що для нього це буде кінець, тому що перші тисячі загиблих військовослужбовців Білорусі підірвуть його режим, оскільки у них жодного бойового досвіду немає і психологічно країна не готова до втрат, тим більше, на війні, яку вона не розуміє.

Абсолютна більшість білорусів надзвичайно негативно ставиться до перспективи приєднання до Росії, тим паче, коли всі вже розуміють, що Росія програє.

Тому Лукашенко робить все можливе, щоб цього не сталося. Він дуже добре розуміє, що для нього це катастрофа буде. А Путін все одно на нього надзвичайно сильно тисне.

І зараз вони створюють спільні війська. Це дійсно передбачено їхньою угодою про [Союзну] державу. Це буде означати, що у них буде єдиний орган управління. Це підвищує ризики для нас, тому що у ньому будуть присутні російські військовослужбовці, які будуть тягнути [білорусів] у війну. Або можуть мати таку можливість.

Все ж наразі розглядається, що ризик достатньо низький, бо Лукашенко, вважається, не самогубець. Але подивимося: применшувати цей ризик не можна.

— З чим ви пов’язуєте заяви Путіна про завершення часткової мобілізації?

— Вони хочуть показати, що набрали достатню кількість військовослужбовців. І вони бачать, що [мобілізація] надзвичайно непопулярна. Тобто вони бачать, що це серйозний удар по іміджу Путіна, тому якомога швидше намагаються збити цей негатив у пресі.

Вона нікуди не подінеться, вона не закінчена, вони її будуть продовжувати. Тобто вони не набрали ту кількість людей, яка потрібна, якість надзвичайно низька. Ймовірно, мобілізація буде продовжуватися, але вже не в такий публічний спосіб. Тому що такий публічний спосіб шкодить рейтингу Путіна.

Крім того, у них зараз йде призовна кампанія. Вони дуже бояться, що призовна кампанія зірветься через ризики мобілізації. Коротше кажучи: намагаються якось вгамувати суспільство.

Але важливо, що [мобілізація] буде продовжуватися. І ризик від мобілізації для нас все ж є, і він достатньо суттєвий. Якусь кількість цих військовослужбовців вони все одно підготують, якась кількість все одно підвищить спроможності Збройних сил Росії. Говорити, що мобілізація жодним чином не вплине на ситуацію, не можна.

— Про що може свідчити те, що Білорусь перекидає техніку у напрямку Росії? З іншого боку менше сотні танків не врятують Росію. Це може бути маскувальним заходом, щоб спробувати сплутати карти щодо цього спільного угруповання на території Білорусі?

— Точної відповіді ми не дамо, тому що це будуть гіпотези зараз. Найімовірнішим [варіантом] може бути те, що Білорусь має брати участь у цій війні, має щось робити, тому вони передають техніку для того, щоб допомогти своєму стратегічному партнеру. Це абсолютно реально, тому що повністю відгороджуватися від цієї кампанії для Лукашенка так само надзвичайно ризиковано — його можуть просто фізично прибрати. Щось він має робити, тому відкупається такими речами, як передача техніки чи створення якихось угруповань на території.

Яка б кількість не була, головне, що завтра це запишуть, як допомогу партнерам.

Джерело: НВ