Рамштайн-6. Лендліз, як ти там?
- 15.10.2022
- Опубліковано: CDS
- Категорія: Новини
Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
Відбулося чергове зіткнення українських очікувань із західною реальністю. Ну і, звісно, всім треба знати, чи запрацював лендліз. Щоб зрозуміти перше, почнемо з другого.
Конгрес США ухвалив у квітні документ, котрий має назву «Закон про лендліз для захисту демократії в Україні 2022 року». Розмір – пів сторіночки А4. Оригінал – тут.
Закон надав президенту США повноваження позичати та передавати в оренду предмети оборонного призначення певним урядам. «Певні уряди» дислоковані на східному фланзі НАТО, тобто мова йде не лише про Україну, а про країни Східної Європи, які постраждали від нападу Російської Федерації на Україну, щоб допомогти зміцнити обороноздатність цих країн і захистити їхнє цивільне населення від можливого вторгнення або агресії з боку збройних сил уряду Російської Федерації.
Є цікаві деталі: президент США може за порадою та згодою Сенату призначити посадовця і делегувати йому розширені повноваження щодо лендлізу; встановлює прискорені процедури доставки будь-яких предметів оборонного призначення, позичених або зданих в оренду уряду України.
Загалом у законі немає ні списків озброєння, що надаватиметься, ні обсягів фінансової допомоги, ні чогось іще, що дозволило б сприйняти цей правовий акт як ріг достатку.
Закон про лендліз – механізм сприяння захисту демократії в Україні. Лише.
Тепер, власне, про 6-те засідання контактної групи координації допомоги Україні, про Рамштайн.
Червоною ниткою заходу мала б стати протиповітряна оборона України, що і підтвердив на початку форуму генсек НАТО Єнс Столтенберг, охарактеризувавши ракетний удар по Україні 10 жовтня як ознаку слабкості РФ, і вказав на виснаження набору альтернатив для кремлівського диктатора.
Драйвером Рамштайну залишається міністр оборони США пан Ллойд Остін ІІІ. Його висновок – західна зброя змінює перебіг подій на полях боїв, тому слід підтримувати українців, адже ЗСУ змінили динаміку війни.
Крім суто матеріального, учасники зустрічі торкнулися таких питань, як відновлення та виведення на відповідні режими експлуатації оборонних підприємств країн-учасниць Рамштайну в інтересах забезпечення потреб України в засобах ведення війни, більш широкого розгортання підготовки українських військовиків. До країн, котрі з різних причин не можуть підтримати Україну зброєю, Остін звернувся з проханням узяти на себе питання забезпечення ЗСУ, зокрема, зимовою формою.
Наші військові цієї зими виглядатимуть як багатонаціональний контингент – у зимовій формі різних армій світу, що, безумовно, дасть роспропаганді привід погомоніти про «іноземних найманців, що воюють в Україні», про «ми воюємо проти НАТО, а не з Україною» та про таке інше. АЛЕ. Якщо МО не зуміло самостійно забезпечити армію зимовою формою і це взяли на себе союзники, може, час уже зараз подбати про літню на наступний рік?
Тепер про ППО, у необхідності котрої Україна переконується щодня.
США надають зенітний ракетний комплекс AIM-120 NASAMS: є три його модифікації, яка саме буде надана – не зазначали, а різниця дуже відчутна. Залежно від типу застосованих ракет дальність ураження варіюється від 20 до 180 км. Комплекс вражає цілі на висоті до 21 км. Перебуває на озброєнні армій 10 держав. У черзі на отримання – ще чотири, але нам можуть надати 8 батарей поза чергою. Як УБД, не інакше. Батарея NASAMS – три-чотири взводи (залежно від модифікації комплексу) по три пускові, по 6 ракет на кожній, три РЛС і оптоелектронний комплекс наведення NTAS. Наш зиск: батарея може прикрити територію 60 на 60 км з усіма об’єктами на ній. Імовірність ураження ракетою повітряної цілі – 0,85, тому комплекс, як і будь-який інший, не дає 100% гарантії перехоплення всіх засобів повітряного нападу, тому, грубо кажучи, з кожних 100 ворожих ракет/літаків до цілей прорвуться щонайменше 15.
ФРН надає IRIS SLM (три пускові по 8 ракет на кожній). Дальність ураження повітряних цілей – 40 км. Станція управління батареї може перебувати на відстані до 20 км від пускових установок, що забезпечує її високу живучість. Радар високої чутливості призначений для виявлення крилатих ракет, що низько летять, таких як «Калібр». Батарея IRIS SLM здатна наводити на цілі всі ракети одночасно, що вигідно відрізняє її від систем радянського виробництва, таких як «Бук» і С-300. Перша батарея IRIS SLM прибула в Україну 11 жовтня 2022 року.
Отримання цього обладнання, безумовно, зміцнює українську ППО, але потреба України значно більша.
Цікавим з приводу ППО був виступ голови Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США генерала Міллі, який заявив, що союзники працюють над створенням інтегрованої системи захисту повітряного простору України.
Не варто з цієї заяви робити висновок, що союзники закриють українське небо. Під «інтегрованою системою» слід розуміти створення системи, котра поєднає засоби малої дальності – малої висоти, середньої дальності – середньої висоти та великої дальності – великої висоти. Вимальовуються три тазики, поставлені один над одним. Виглядає наче досить надійно. Одне з завдань системи – протиракетна оборона. Перед собою союзники ставлять мету зібрати засоби різних виробників, доставити їх до України, розгорнути, навчити український персонал, забезпечити стійке управління всім цим обладнанням, інтеграцію з наявними та такими, що можуть бути отримані, засобами радіолокаційної розвідки та контролю повітряного простору та забезпечити між усіма елементами обмін даними.
Я дуже сподіваюся, що ця ідея спала на гадку цим поважним людям не вчора в Брюсселі, бо завдання виглядає монументальним і потребує ледве не десятиліть для вирішення.
З іншого нам мають бути надані:
- від ФРН – РСЗВ MARS II, САУ Pzh-2000, кількість не названа;
- від Нідерландів – зенітні керовані ракети на 15 млн EUR. Вивчається можливість передачі САУ;
- від Канади – пакет допомоги на 47 млн USD, до котрого увійдуть 500000 комплектів зимової форми, 155 мм снаряди на 15 млн USD, системи супутникового зв’язку на 2 млн USD;
- від Франції – можемо отримати (вони ще думають) три РСЗВ LRU M270 (французька гусенична версія HIMARS, самі мають лише 12), на складах є 40 немодернізованих М270, теж вирішують, що з ними робити.
Союзники раптово згадали про Кіпр, котрий 35 років перебував під санкціями США й озброювався радянським, має штук 10 ЗРК «Тор» і «Бук», наявні С-300, і влада острова готова все це віддати в обмін на сучасне. Але тут усе дуже складно: виведення з-під російського впливу Кіпру означатиме загострення конфронтації з Туреччиною, котра підтримує окуповану частину острова, що автоматично втягне у протистояння Грецію.
Цікавим виглядає анонсований десятирічний план відновлення української оборонної промисловості, котрий розробляє НАТО. Зустріч для обговорення цього проєкту між представниками Північноатлантичного альянсу та України відбудеться вже наступного тижня. Цей план цілком однозначно вказує на довгострокову перспективу співпраці та переміщення до центру уваги досягнення сумісності ЗС України та армій країн-членів НАТО. У цьому контексті високоповажний анонімний представник Альянсу чітко заявив про перехід ЗС України з радянських зразків на західне обладнання.
Паралельно йдеться про одночасність відновлення ОПК України та поповнення запасів західних держав, котрі вони передали нам з початку війни.
І ніяк без бухгалтерії, адже розгром армії бункерного діда має цілком конкретний фінансовий вимір. Упродовж цього року лише США вклали в оборону України 1,1% свого ВВП (66 млрд USD). Ця інвестиція, за словами старшого стратегічного аналітика телеканалу “Fox News” генерала Джека Кіна, позбавляє Путіна можливостей коли-небудь реалізувати свої забаганки та відкидає росіян на роки назад. Далі генерал сказав, що Збройні сили України позбавили Путіна амбіцій, чим зберегли Америку та відвернули загрозу переростання війни в Україні у конфлікт між НАТО та РФ.
Підтримуючи Україну, колективний Захід вирішує задачу обнулення російського ядерного потенціалу, паралельно повністю відрізаючи доступ Китаю до цих технологій. На нинішньому етапі всі країни мають докласти зусиль для допомоги Україні в утилізації на полях боїв залишків військових арсеналів РФ. Черговим етапом операції має стати вилучення в РФ ядерної зброї. Велика ставка робиться на те, що наступним президентом Росії стане людина, котра добровільно передасть під міжнародний контроль російський ядерний потенціал. І такий розвиток подій не є чимось малоймовірним: наша перемога знекровить Росію, санкції доб’ють економіку, а необхідність виплачувати колосальні репарації Україні підштовхне нове російське керівництво до ядерного роззброєння.
Отже, нашу заявку на вступ до НАТО вже підтримали 11 держав із 30.
Боремося, тому поборемо.
Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
Джерело: LB