Як рф виробляє зброю під санкціями та чи розвалиться російська оборонка

Російська оборонна промисловість послаблюється?

Російська оборонна промисловість серйозно послаблюється. Виробництво зброї і обладнання в росії, за даними Міноборони Великої Британії, не вистачає для ведення війни в Україні та поповнення запасів.

9 лютого 2023 року заступник голови Ради безпеки рф Дмитро Медведєв під час відвідування Омського заводу транспортного машинобудування закликав збільшити виробництво танків у росії. Це сталося після публічних виступів Володимира Путіна, який закликав оборонну промисловість краще підтримувати «спеціальну військову операцію».

«Вище російське керівництво, ймовірно, усвідомлює, що військово-промислове виробництво держави стає критично слабким місцем, що посилюється стратегічними та оперативними прорахунками, пов’язаними з вторгненням в Україну»

— зазначили у британській розвідці.

У звіті додається, що виробництво майже напевно не відповідає потребам Міністерства оборони рф у ресурсах для проведення військової кампанії в Україні та відновлення своїх довгострокових оборонних потреб.

Робота в три зміни, експорт зброї та нові заводи

Разом з тим, незважаючи на кризу, російське керівництво вживає всі наявні засоби для нарощування виробництва всіх видів озброєнь та розробки нових видів.

«У 2023 році державне оборонне замовлення було збільшено в 1,5 рази. Російські оборонні підприємства повністю завантажені замовленнями та працюють в 3 зміни»

— зазначає незалежний експерт Олександр Хмелевський.

Підприємства росії, за даними російських же джерел, виробляють утричі більше боєприпасів, ніж союзники постачають Україні. Цього року також планується відкрити нові оборонні підприємства — два нові бронетанкові заводи в Московській та Ростовській областях, нагадав експерт.

Він додав, що попри війну, росія продовжує експортувати зброю за кордон. Так, торік було експортовано зброї на понад $8 млрд, що приблизно на 30 % менше, ніж у 2021.

Зброя під санкціями: чому росВПК ще не знищено

Ще у 2022 році про припинення участі у міжнародних рейтингах найбільших світових виробників озброєнь оголосив концерн «Алмаз-Антей». Там пояснили це рішення небажанням публікувати «чутливу інформацію» про виторг.

«Алмаз-Антей» випускає такі вироби, як:

• балістична ракета «Сармат»;
• ЗРС С-300;
• ЗРС С-400;
• ЗРС С-500;
• комплекси «Бук».

Концерн останні десять років потрапляв у першу двадцятку міжнародних рейтингів. Однак із введенням санкцій ситуація змінилася.

Нині російські підприємства зіштовхуються з дефіцитом високотехнологічних комплектуючих. Проте за кілька років до повномасштабного вторгнення,вони активно здійснювали закупи, формуючи запаси на випадок запровадження санкцій. Також у росію продовжують завозити необхідні компоненти для виготовлення зброї через треті країни, використовуючи підставні фірми.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій, розповів , що українські компетентні органи неодноразово знаходили в уламках просійських ракет мікросхеми виробництва:

• Intel Corp (США);
• Advanced Micro Devices Inc (AMD) (США);
• Texas Instruments Inc (США);
• Analog Devices Inc. (США);
• Infineon AG (Німеччина).

При цьому розслідувачі оцінили частку західної мікроелектронної продукції у загальних постачаннях до рф комп’ютерних та інших електронних компонентів за період з 1 січня до 31 жовтня 2022 року в $777 мільйонів. А російська митниця оцінила імпорт цієї номенклатури товарів за той самий період у $2,6 млрд.

Росія використовує контрабандні канали для свого постачання в обхід західних санкцій, каже також політолог Дмитро Воронков. Але для того, щоб виправдати військові потреби таких обсягів комплектуючих, звісно, не вистачає.

«Плюс, це суворо карається іншими країнами. Саме тому рф використовує геополітичні зв`язки. Наприклад, з Іраном для купівлі шахедів».

Запас міцності рф: наскільки вистачить і яку нову зброю готує ворог

Російська промисловість протягом місяця може виробляти 50 ракет різних типів – близько 30 одиниць ракет Х-101, а також 15-20 «Калібрів». Про це раніше в інтерв’ю РБК-Україна розповідав представник ГУР Міноборони Вадим Скібіцький.

Водночас, за його словами, військових та економічних ресурсів на ведення конвенційної (тут мається на увазі — традиційної, шляхом прямого протистояння — прим. ред.) війни проти України країні-терористу росії вистачить на 2023 та максимум на 2024 роки. Далі у росіян скінчиться запас міцності.

Разом з тим, за заявами рф, вона успішно пройшла випробування міжконтинентальної балістичної ракети Сармат. У 2023 році також очікуються поставки в російську армію гіперзвукових ракетних комплексів Циркон, що значно посилить вогневу потужність армії.

Ще анонсована розробка крилатої ракети Х-50 великої дальності повітряного базування та постановка її на виробництво вже влітку 2023 року. На відміну від Х-101, котра має 5500 км дальність польоту, Х-50 матиме 1500-1800 км. Ракета має заповнити нішу оперативних засобів ураження, тобто є зменшеною та дешевшою версією Х-101.

Крім того, росія модернізувала гелікоптер К-52 та вже випускає модернізований варіант К-52М. Значна робота здійснюється з модернізації та збільшення виробництва безпілотників. Зокрема, «Сіріусу» та «Оріону», які цього року вже почнуть надходити у війська. Завершується розробка ударного безпілотника «Охотник».

Британське видання The Economist опублікувало статтю, в якій оцінило можливості російського ВПК виготовляти нові або відновлювати старі танки для армії рф замість втрачених у боях проти ЗСУ. Як виявилося, три бронетанкові заводи росіян можуть відновлювати кожен по 17 танків щомісяця.

Крім того, у планах Міноборони рф — збудувати два нові бронетанкові ремонтні заводи. Таким чином, потенціал рашистів по ремонту, виготовленню чи відновленню танків досягне 90 машин на місяць.

Які проблеми існують у російській оборонці

Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк у коментарі  зазначив, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає здатність забезпечувати потреби Збройних сил рф.

Його ключовими проблемами, попри це, є відсутність обладнання для того, аби налагодити виробництво сучасної мікроелектроніки, причому зробити його або десь купити росія не зможе, хоча б через те, що російська наука, по факту, вже розвалена.

Наразі не існує сучасних перспективних досліджень, незважаючи на чималу суму, яку щорічно витрачають на сферу розробок ($40 млрд). Як пояснив Кевлюк, порівняно з бюджетами, які виробники сучасної зброї щорічно інвестують у дослідно-конструкторські розробки, це мізер: в середньому це в 30 разів більше, або $1,2 трлн. Як уже писав, військові витрати росії у 2022 році склали $86,4 млрд (США — $877 млрд).

Ще одна проблема роосійської оборонки — це фінансовий дисбаланс у галузі, що тільки у 2016-2020 роках призвів до збитків у $28,11 млрд. У 2022 році витрати рф на національну оборону перевищили бюджетні плани 2021 року на 34%.

За словами директорки Програми військових витрат SIPRI Люсі Беро-Сюдро, повномасштабне вторгнення в Україну обійшлося рф набагато дорожче, ніж вона розраховувала.

Знизилися також виробничі потужності рф — причинами стали гостра нестача сучасного обладнання, комплектуючих та сучасних технологій. Крім того, у оборонно-промисловому комплексі рф відчутний серйозний дефіцит кадрів — на 2,5 млн посад існує близько 400 тис. вакансій.

Частину людей набрали просто з мобілізованих, які не дуже хочуть їхать на фронт і готові працювати овертайм заради відтермінування прямої участі у війни. Але закрити 120 тис. вакансій, що потребують вищої освіти та кваліфікації — набагато важче.

Попри ці нюанси, російський ВПК послабився не критично: проблеми концентруються навколо високотехнологічних виробництв, але не стосуються зброї, котра ставилася на потік для забезпечення потреб багатомільйонної армії вторгнення в Європу часів холодної війни.

Вогнева перевага російської армії: як довго вона зберігатиметься

Попри санкції, російський оборонно-промисловий конмплекс продовжує працювати, більш того, він розширює виробництво та вдосконалює озброєння. При цьому в багатьох випадках через налагоджені тіньові схеми рф вдається обходити санкції та завозити високотехнологічне обладнання.

Ознак занепаду російського ВПК, на жаль, немає, хоча він і не може повністю перекрити втрати в бронетехніці, артилерії та авіації, яких зазнає російська армія в Україні. Втім, темпи виробництва зброї та боєприпасів в росії набагато перевищують обсяги допомоги, яку постачають союзники Україні. Тому вогнева перевага російської армії зберігатиметься.

На думку Віктора Кевлюка, без фізичного руйнування оборонно-промислового комплексу росії, чого не станеться через відсутність в України засобів дальнього вогневого ураження, російський воєнпром зможе забезпечувати потреби своєї армії в озброєнні та бойовій техніці попередніх поколінь (радянської розробки 70-80-х років минулого століття) дуже довго.

Наш противник концентруватиметься на виробництві засобів ракетного терору (хоча це дорого і є жорсткий брак комплектуючих), адже їх відсутність потребує зміни стратегії, до котрих російське військово-політичне керівництво ментально не готове.

Джерело: The page